А сотню вже зустріли небеса…
Летіли легко, хоч Майдан ридав…
І з кровю перемішана сльоза…
А батько сина ще не відпускав..
й заплакав Бог, побачивши загін:
Спереду – Сотник, молодий вродливий
і юний хлопчик в касці голубій,
І вчитель літній сивий-сивий…
і рани їхні вже не їм не болять
Жовто-блакитний стяг покрив їм тіло..
Як крила ангела, злітаючи назад,
Небесна Сотня в вирій полетіла
Сьогодні ми зібралися , щоб в скорботі схилити низько голови перед пам’яттю людей різного віку, яких було вбито у мирний час ХХІ століття. Перед пам’яттю героїв Небесної сотні, перед пам’яттю героїв АТО.
Разом з нами о. Мирослав, який був очевидцем і учасником Майдану. Його спогади – жмуток болю і сліз, гордості і памяті про тих, хто віддав своє життя за Україну, єдину і нероздільну.
Плач, Україно! Поминаєм героїв…
Тих, хто прожив, і лише починав…
Тих,хто любив, і надіявсь, і вірив,
Тих, хто за нас на Майдані стояв!
Плач, Україно! Поминаєм найкращих –
Тих, хто наш мир своїм тілом закрив,
Хто не хотів, щоб ми були рабами,
Владне безумство життям зупинив.
Плач, Україно! Молись, Україно!
Сотня Небесна хай в небо злетить,
Лиш у молитві ти стань на коліна,
Свічка скорботи у душах горить…
Встань, Україно! Ми вже стали інші –
Снайперська куля у кожному з нас…
Східна і Західна – вічноєдина!
нас не розділить «Стріляти!» наказ
Хвилиною мовчання пом’янімо героїв, які віддали своє життя за Україну.
СЛАВА УКРАЇНІ! ГЕРОЯМ СЛАВА!