Звіт про хід реалізації дослідно-експерементальної роботи на тему «Формування полікультурного середовища як основи формування особистості гімназиста, його саморозвитку та самореалізації»
Починаючи з 2012 року, Чортківська гімназія ім. Маркіяна Шашкевича залучена до психолого-педагогічного експерименту регіонального рівня на тему «Формування полікультурного середовища як основи формування особистості гімназиста, його саморозвитку та самореалізації». Безпосереднє керівництво здійснює Тернопільський обласний комунальний інститут післядипломної педагогічної освіти.
Проблеми та питання, над якими працює педагогічний та учнівський колективи, – це насамперед обґрунтувати та експериментально перевірити роль полікультурного середовища на якісні зміни в особистісних властивостях учня та забезпечення індивіду успішності в самореалізації, можливість широкої соціальної взаємодії в гетерогенному соціальному середовищі. А також розробити та реалізувати модель формування в учнів етнічної свідомості, культури міжетнічних відносин в умовах НВП на наскрізній основі. Завданням педагогічного колективу гімназії є підтвердити гіпотезу, що реалізація концепції та розвиток полікультурної освіти в закладі нового типу буде позитивно сприяти розвитку обдарованої молоді, сучасному гуманістичному вихованню школярів, їх саморозвитку та самореалізації на основі засвоєння позитивного досвіду народів та культур світу.
Відповідно до перспективного плану реалізації експерименту, у 2012-2013н.р. в навчальний план введено вивчення в 4 класі гімназії курсу «Художня культура. Мистецтво в сучасному просторі», вивчення якого є базовим для курсу «Художня культура», котрі передбачені навчальним планом, рекомендованим МОНмолодьспорту України у старших класах.
Одним із завдань вивчення даного курсу є розуміння учнями зв’язків мистецтва з природним, соціальним і культурним середовищем життєдіяльності людини, усвідомлення власної причетності до художніх традицій свого народу з одночасним розумінням особливостей інших національних картин світу, формування полікультурних компетенцій, потреби в естетизації середовища та готовності до участі у соціокультурному житті.
Таким чином, курс «Художня культура» покликаний мотивувати учнів на уміння і бажання перейняти найкращий досвід народів світу, розуміти і цінувати своєрідність культур інших народів без втрати своєї самобутності з метою власного самовдосконалення, саморозвитку і самореалізації та робити акцент не на тому, що роз’єднує, а на тому, що об’єднує різні культури, адже через ціннісний вплив мистецтва ефективніше відбувається і національно-патріотичне, і полікультурне виховання.
Реалізація експерименту здійснюється і через гурткову роботу. Зокрема, у гімназії створено Євроклуб «КІС» (Клуб інтернаціонального спілкування), що розпочав свою роботу 3 вересня 2012року . Це об’єднання групи однодумців, які зацікавлені спільною тематикою, поглиблюють свої знання про Європу та світ, поширюють інформацію на цю тему в школі. Це форма співпраці вчителів і учнів, яка охоплює різноманітні сфери діяльності і спрямована на формування почуття європейської єдності через поширення знань про Європу та світ.
Кожен з нас хоче жити в високо розвинутому, повноцінному суспільстві, не відірваному від світової цивілізації; прагне відчувати свою причетність до тих подій, якими живе Європа і світ. Тому Клуб інтернаціонального спілкування «КІС» прагне діяти в двох основних напрямках:
– по – перше: більше дізнаватися цінності європейців; вивчати історію, культуру і звичаї різних народів. Таким чином, ми „відкриваємо” Світ для себе, для України.
– по – друге: ставимо завдання поширювати інформацію про себе, свою багату культурою, традиціями і історією країну; тобто „відкриваємо” Україну світові.
Чим більше ми будемо знати про Європу і світ, а світ і Європа про нас, тим швидше Україна займе достойне місце в сучасному співтоваристві.
Керує об’єднанням молоді вчитель історії Кушнір Юлія Юріївна.
У 2012-2013 навчальному році відбувся VI етап Міжнародного польсько-українського проекту обміну учнівської молоді «Наші малі, великі Батьківщини, що нас об’єднує?», активними учасниками якого були гуртківці. З 15 по 20 жовтня 2012 року 16 учнів 4-5 класів гімназії знайомили свої однолітків із Народної гімназії Яна Павла ІІ м. Добродзеня з архітектурними та історичними пам’ятками Чорткова і України, з нашими звичаями, традиціями, особливостями культури та традиційної національної кухні . За 6 днів гості мали змогу відчути особливу ауру столиці Заходу старовинного Львова, побачити чудові костели і церкви Західної України, неповторні твердині Кам’янця-Подільського, Хотина і Збаража. Вони відвідали музей Юліуша Словацького, піднялися на гору Бонну у Кременці і з насолодою милувалися незабутніми краєвидами центру міста та пейзажами довкола озера у вічно молодому Тернополі. Крім того, стали учасниками святкування 20-ї річниці відродження Чортківської гімназії імені Маркіяна Шашкевича у Районному будинку культури ім. Катерини Рубчакової. Українська і польська молодь, беручи участь в інтерактивних іграх, ознайомилися із географією, історією та культурою обох країн. Учні польської гімназії упродовж занять оволоділи технікою бісероплетіння та орігамі, вивчили народний танець «Канада» і вибороли І місце у спортивних змаганнях між Україною та Польщею, перемігши у спортивних естафетах та у футболі наших гімназистів, які, як справжні господарі, достойно обійняли почесне ІІ місце.
Кульмінацією проекту стало висаджування дуба, освяченого Папою Римським Яном Павлом ІІ, привезеним із Польщі у дарунок нашому закладу польськими друзями як символу здоров’я, витривалості, мужності і сили. А також ознаку дружби, єдності, інтеграції та продовження співпраці між нашими двома країнами.
Пізнаймо краще наших сусідів. Під такою назвою розпочався наступний українсько-польський проект обміну учнівської молоді. Метою даного проекту є вивчення історії, культури, пізнання звичаїв і традицій інших народів, знайомство і підтримка дружніх стосунків з країнами Євросоюзу. Це знайомство відбулося наприкінці жовтня 2012 року, коли до Чортківської гімназії завітала нова група польських дітей з міста Піліца на чолі з директором школи Лешеком Соботою. Учні та вчителі з обох держав брали активну участь у спільних заняттях, де пізнавалася географія, історія, культура наших країн. Наступним уроком був майстер-клас з виготовлення журавлика миру. Також були організовані лекції з народознавства, на яких демонструвалися традиційні костюми нашого краю, а на завершення відбулася екскурсія до етнографічного музею “Куферок”. Учні гімназії провели екскурсію по рідному місту Чорткову для польських друзів. Українські і польські діти відвідали міста-твердині Кам’янець-Подільський та Хотин. Українсько-польська співпраця пройшла у щирій, дружній, затишній атмосфері, де діти, вчителі, батьки дізналися багато нового та цікавого про наших гостей. Наші партнери вже запросили українських учнів та вчителів відвідати їхнє місто Піліца. Дана співпраця допоможе краще пізнати наших друзів із сусідньої держави, адже кажуть: «Немає кращої родини, як добрі сусіди».
У квітні гімназія приймала у себе делегацію з міста Тарнобжега Республіки Польща.
У 2012-2013 н.р., згідно з планом реалізації дослідно-експериментальної роботи, створено інформаційну теку реалізації експерименту через вивчення основ наук, систематизовано науково-методичну, нормативно-правову літературу з дослідно-експериментальної проблеми, створено творчу групу вчителів, метою яких є проведення уроків з елементами полікультурного виховання, практичним психологом Рибачок С.М. проведено діагностику щодо готовності колективу до експериментальної діяльності та заступником директора, відповідальною за проведення експериментальної діяльності у гімназії Весновською Н.Б, засідання педагогічної ради і районий семінар заступників директорів на тему «Експериментальна діяльність у гімназії».
Особлива увага у ході втілення експерименту надається позакласній та позашкільній роботі гімназистів. Заступник директора Горяча Н.В. розробила перспективний план проведення експерименту через виховну діяльність учнів. Виховний проект «Ми – частина Європи і світу!» розраховано на п’ять навчальних років. Учасниками проекту є учні, вчителі, батьки, керівники гуртків, клубів за інтересами. До участі в роботі залучаються вчителі позашкільних навчальних закладів, краєзнавчих музеїв, архівів, представники засобів масової інформації.
План реалізації проекту:
2012-2013 н.р.
І семестр – створення атласу країни (фізична карта, площа, населення; прапор, герб, гімн). Святкування Різдва. Різдвяна листівка (дослідження історії, зразки, авторські роботи).
ІІ семестр – Дослідження і презентація національного костюма (до Дня Європи (9 травня).
2013-2014 н.р.
І семестр – дослідження літератури: проза, поезія, драматургія (Тиждень літератури).
ІІ семестр – дослідження музичного мистецтва: народна, класична, сучасна (Музичний фестиваль).
2014-2015 н.р.
І семестр – вивчення образотворчого мистецтва (презентації, картинна галерея). Музеї.
ІІ семестр – танцювальне мистецтво (Танцювальна феєрія).
2015-2016 н.р.
І семестр – відомі люди країни; випускники гімназії – жителі країни (презентації, круглі столи, творчі вечори).
ІІ семестр – створення публікацій про досліджувану країну (преса, радіо, телебачення).
2016-2017 н.р.
І семестр – Вивчення і презентація національної кухні.
Фестиваль дружби.
ІІ семестр – підведення підсумків проекту. Оформлення матеріалів. Видання книжки.
У ході реалізації проекту внесено деякі зміни, а саме: у другому семестрі 2012-2013н.р. опрацьовано, систематизовано та підготовлено до демонстрації колекцію марок досліджуваних країн. Крім того, на уроках образотворчого мистецтва учні мали змогу ознайомитися із кращими зразками архітектурних пам’яток країн світу, беручи участь у проекті «Мелодія архітектурних ліній», самостійно збираючи споруди із 3D-пазлів.
На жаль, не було виконані заплановані у програмі наступні кроки:
– Організація роботи волонтера гімназії для реалізації проекту ( через відсутність волонтера у даному навчальному році),
– Створення віртуального музею Чортківської гімназії ім. М. Шашкевича ( через відсутність навиків роботи з даного виду діяльності).
Таким чином, можемо зробити висновок, що вивчення звичаїв і традицій інших народів – цікава і корисна справа. Запозичення кращого досвіду різних країн – накопичення знань з історії, культури, економіки, політики – допомагає учням орієнтуватися у світовому співтоваристві, шукати своє місце у ньому. Участь в експериментальній діяльності дає і учням, і вчителям безцінний досвід спілкування, пошуку кожної особистості власного місця у житті, самовдосконалення. Даний процес вимагає ознайомлення і оволодіння новітніми комп’ютерними програмами для створення презентацій, фільмів, для поширення набутого досвіду.
ЗАЯВКА
на проведення дослідно-експериментальної роботи за темою:
«Формування полікультурного середовища як основи становлення особистості гімназиста, його саморозвитку та самореалізації»
на базі Чортківської гімназії ім. Маркіяна Шашкевича
на 2012-2017р.р.
1. Актуальність та доцільність дослідження.
У зв’язку з посиленням процесів всесвітньої глобалізації у сфері культури спостерігаються дві взаємопов’язаних, взаємообумовлених тенденції: з одного боку, через взаємопроникнення та інтеграції різних культур складається єдиний культурний простір, з іншого – процес посилення унікальності та самобутності деяких культур, особливо в закритих традиційних суспільствах.
Тому сучасна дійсність ставить перед освітою складне завдання – не лише виховання молоді в дусі миру і поваги всіх народів, формування умінь спілкуватися і співпрацювати з людьми різних національностей, віросповідань, соціальних груп, а й уміння і бажання перейняти найкращий досвід народів світу, розуміти і цінувати своєрідність культур інших народів без втрати своєї самобутності з метою власного самовдосконалення, саморозвитку і самореалізації. Таким чином, проблема підготовки молоді до життя в полікультурному середовищі є актуальною проблемою і займає одне з пріоритетних місць серед проблем сучасної освіти.
Формування соціальних і етичних знань у підростаючого покоління в усі часи будувалося на принципах взаємозв’язку і взаємодоповнення культур представниками різних національностей. Формування в учнів етнічної свідомості, культури міжетнічних відносин може бути вирішена на основі накопичення знань про культуру, традиції та звичаї не тільки свого народу, а й інших етнічних груп. Це вимагає продуманого підходу до організації навчально-виховного процесу школярів.
2. Об’єкт дослідження.
Полікультурне середовище як фактор самореалізації та самовдосконалення особистості гімназиста.
3. Предмет дослідження.
1. Шляхи та засоби формування полікультурного освітнього середовища в ЗНЗ.
2. Становлення та самореалізація особистості гімназиста в умовах полікультурного освітнього простору.
4. Мета дослідження.
Обґрунтувати та експериментально перевірити вплив полікультурного середовища на якісні зміни в особистісних властивостях учня та забезпечення індивіду успішності в самореалізації, можливість широкої соціальної взаємодії в гетерогенному соціальному середовищі.
Розробити та реалізувати модель формування в учнів етнічної свідомості, культури міжетнічних відносин в умовах НВП на наскрізній основі.
5. Основні завдання дослідження:
– аналіз змісту полікультурної освіти, визначення її основних цілей, принципів та функцій, підтвердження актуальності полікультурної освіти в сучасному суспільстві.
– визначення параметрів полікультурного середовища в освітньому закладі;
– виховання молоді в дусі миру і поваги до всіх народів, формування умінь спілкуватися і співпрацювати з людьми різних національностей, віросповідань, соціальних груп, розуміти і цінувати своєрідність культур інших народів без втрати своєї самобутності;
– формування у гімназистів практичної життєвої позиції в умовах полікультурного освітнього середовища.
6. Гіпотеза дослідження.
Реалізація концепції та розвиток полікультурної освіти в закладі нового типу буде позитивно сприяти сучасному гуманістичному вихованню школярів, їх саморозвитку та самореалізації на основі засвоєння позитивного досвіду народів та культур світу.
7. Наукова новизна дослідження.
Різнобарвність культур світу вражає. Кожна окрема нація – унікальна, з власною ментальністю. Кожен представник окремого народу – індивідуальність, унікальна особистість. Він ставить перед собою власні цілі, розвивається, як особистість, рухається у власному напрямку. Саме це і дозволяє народам різних країн виживати, боротися, вивищуватись за рахунок власної «родзинки». Італійці – найкращі виробники пасти, французи – вишукані дегустатори вина, німці – педантичні трудівники. Завдяки цим кліше ми розпізнаємо представників різних національностей, створюємо певні стереотипи. Проте важливо пам’ятати, що у світі все розвивається та змінюється тільки завдяки взаємодії. Як поєднання різних хімічних сполук викликає реакцію, так і співпраця між різними державами змінює їхнє світобачення.
Проблема полікультурності гостро виступає у кожній соціальній сфері нашого життя. Економіка, наука, освіта, політика – всі ці галузі передбачають міжнародну взаємодію. Важливо пам’ятати, що даний процес несе в собі велику відповідальність, виконавчість, визначеність. Зокрема, керівники даних проектів повинні дотримуватись всіх встановлених правил (політ коректність, толерантність), чітко виконувати поставлені перед ними завдання.
Теоретично всі пункти плану завжди чітко визначені. Але необхідно не забувати про практичне спрямування даного проекту.
Питання виховання особистості здобувають особливу актуальність і можуть бути вирішені педагогами, що осмислили цю проблему через світовий досвід полікультуралізму з обліком теоретичних і практичних розробок по цій проблематиці вітчизняних і зарубіжних дослідників (Є. Барбіна, В. Калінін, Дж. Бєнкс, B. Библер, М. Бердяев, Б. Лихачев, И. Васютенкова, В. Макаев, З. Малькова, Л. Супрунова, М. Кузьмін, О. Джуринский, И. Кант, Ж.Ж. Руссо та інші). Вітчизняна полікультурна педагогіка порівняно молода галузь наукового знання, яка перебуває в стадії становлення. Однак зростання потреби у вихованні особистості, яка з повагою ставиться до свого етнічного коріння і одночасно позбавлена національної обмеженості, збігається з аналогічними проблемами у світовому освітньому процесі.
У науковій літературі термін “полікультурна освіта” інтерпретується широко, тобто при розкритті його значення педагоги неодмінною складовою уважають виховання, в окремих роботах використовують термін “полікультурне виховання” як самостійний. Як справедливо вказує В. Макаев у роботі “Полікультурна освіта – актуальні проблеми сучасної школи “, термін “полікультурне виховання” включає не тільки освіту людини, але й ціль, завдання й основні напрямки формування особистості, готової й здатної жити в сучасному для нас суспільстві. Під полікультурною освітою розуміється освіта, що включає прилучення підростаючого покоління до етнічної, національної і світової культури, розвиток на цій основі планетарної свідомості, формування готовності й уміння жити в багатонаціональнім середовищі.
8. Методи дослідження.
теоретичні – аналіз філософської, історичної, психолого-педагогічної літератури з теми дослідження, метод теоретичного аналізу та синтезу, контент-аналіз літератури та документів, компаративний – порівняння існуючого вітчизняного та зарубіжного досвіду, моделювання ситуацій та систем;
емпіричні – методи і процедури діагностики, адаптовані відповідно до завдань дослідження, такі, як анкетування, тестування, бесіди, інтерв’ю, спостереження, ранжирування, педагогічний експеримент, метод експертної оцінки, гуманітарна експертиза.
9. Організаційно-кадрове забезпечення психолого-педагогічного проекту.
Безпосереднє керівництво здійснюватиме Тернопільський обласний комунальний інститут післядипломної педагогічної освіти .
Керівник проекту: Каськів М. В., директор Чортківської гімназії ім. Маркіяна Шашкевича.
Наукові консультанти: Уруський В. І., заступник директора ТОКІППО, кандидат педагогічних наук;
Николин М.М., завідувач кафедри методики викладання навчальних дисциплін та гуманітарної освітиТОКІППО;
Волошина Л. І., методист Чортківського методичного кабінету.
Відповідальна за проведення дослідно-експериментальної роботи: Весновська Надія Богданівна, заступник директора з навчально-виховної та методичної роботи Чортківської гімназії ім.. М. Шашкевича.
10. Основні етапи проведення психолого-педагогічного проекту.
Експериментальна програма розрахована на 2012 – 2017 р.р.
І етап. Теоретично-підготовчий (червень-вереснь 2012р.)
1. Формулювання і наукове обґрунтування теми, мети та гіпотез експериментального проекту.
2. Створення нормативно-правового банку експериментальної роботи. Підготовка основної документації для проведення експерименту.
3. Підбір та систематизація науково-методичної літератури, вивчення праць та досліджень науковців, котрі працювали над даною проблемою, аналіз досвіду навчальних закладів за темою дослідження.
4. Планування та погодження дослідно-експериментальної роботи із установами, які здійснюватимуть безпосередній контроль за ходом психолого-педагогічного дослідження, та науковими консультантами проекту.
5. Створення творчих груп з числа педагогів та учнів гімназії для участі в організації та проведенні дослідно-експериментальної роботи у закладі.
6. Ознайомлення учасників проекту з темою, метою, основними завданнями та напрямками реалізації проекту (семінар-практикум).
II. Консультативно-організаційний етап (жовтень-грудень2012р.)
1. Проведення діагностики психологічних показників готовності батьківської громадськості, учнівського та педагогічного колективів до експериментальної діяльності.
2. Аналіз програмового навчального матеріалу з питання визначення кола можливостей сформування полікультурного середовища під час вивчення основ наук.
3. Введення у навчальний план гімназії дисциплін культурологічного циклу (історія культури, культурологія, світова художня культура);
4. Створення на базі закладу Євроклубу.
5. Залучення до психолого-педагогічного експерименту гімназійний часопис «Гімназійний вісник».
7. Налагодження спільної діяльності з установами, які здійснюватимуть безпосередній контроль за ходом психолого-педагогічного дослідження, та науковими консультантами проекту.
6. Погодження напрямків діяльності в плані реалізації проекту із навчальними закладами країн ближнього та дальнього зарубіжжя.
7. Запрошення до співпраці працівників місцевого самоврядування, органів освіти району.
8. Обговорення дидактично-методичного супроводу та матеріально-технічного забезпечення даного проекту з науковими керівниками, консультантами та працівниками місцевого самоврядування, органів освіти району.
9. Проведення засідання педагогічної ради з питання проведення науково-дослідницької роботи у гімназії.
III. Діяльнісно-формуючий етап (січень 2013 –грудень 2016 року)
Реалізація проекту через
1. навчально-виховну діяльність:
а) Проведення тренінгових занять для вчителів гімназії про зміст, завдання та напрямки роботи з питання створення полікультурного середовища та його впливу на розвиток особистості школяра, а також визначення кола можливостей сформування полікультурного середовища під час вивчення основ наук.
б) Введення у навчальний план гімназії дисциплін культурологічного циклу (історія культури, культурологія, світова художня культура тощо);
2. позакласну та позашкільну роботу:
а) створення віртуального полікультурного середовища через проектну діяльність ( музей Чортківської гімназії ім. М. Шашкевича тощо);
б) залучення учнів гімназії до міжнародних проектів обміну із країнами Євразїі та Америки;
в) створення Євроклубу у закладі з метою встановлення тісних контактів, доброзичливих взаємин із представниками різних етнічних груп;
г) створення публікацій про ментальність, культуру, традиції та звичаї народів світу у шкільному часописі «Гімназійний вісник»;
ґ) залучення до психолого-педагогічного експерименту волонтера гімназії з США.
3. методично-контролюючу діяльність:
а) проведення моніторингу рівня саморозвитку і самовдосконалення особистості школяра в умовах полікультурного освітнього середовища;
б) залучення батьків до заходів методичного характеру з теми експерименту (фестивалі, творчі звіти, педагогічні ради);
IV. Узагальнюючий етап (січень- червень 2017р.)
1. Систематизація матеріалів психолого-педагогічного експерименту.
2. Висвітлення результатів експериментальної роботи в педагогічній пресі.
3. Проведення науково-практичної конференції «Саморозвиток, самовдосконалення особистості гімназиста через вплив полікультурного середовища».
4. Оформлення й опис експерименту, науковий звіт.
5. Підведення підсумків дослідно-експериментальної роботи. Узагальнення
досвіду роботи педагогічного колективу над поставленою проблемою.
Експериментальна діяльність у закладі.
Пріоритетним напрямком роботи педагогічного колективу нашої гімназії є підвищення якості освіти та її відповідності сучасним стандартам на основі ефективного використання потенціалу ресурсів закладу та реалізація такої системи навчання, яка забезпечує розвиток нахилів, здібностей і обдарувань у контексті досягнення кожною особистістю високих меж соціальної реалізації.
У зв’язку з посиленням процесів всесвітньої глобалізації у сфері культури спостерігаються дві взаємопов’язаних, взаємообумовлених тенденції: з одного боку, через взаємопроникнення та інтеграції різних культур складається єдиний культурний простір, з іншого – процес посилення унікальності та самобутності деяких культур, особливо в закритих традиційних суспільствах.
Тому сучасна дійсність ставить перед освітою складне завдання – не лише виховання молоді в дусі миру і поваги всіх народів, формування умінь спілкуватися і співпрацювати з людьми різних національностей, віросповідань, соціальних груп, а й уміння і бажання перейняти найкращий досвід народів світу, розуміти і цінувати своєрідність культур інших народів без втрати своєї самобутності з метою власного самовдосконалення, саморозвитку і самореалізації. Таким чином, проблема підготовки молоді до життя в полікультурному середовищі є актуальною проблемою і займає одне з пріоритетних місць серед проблем сучасної освіти.
Формування соціальних і етичних знань у підростаючого покоління в усі часи будувалося на принципах взаємозв’язку і взаємодоповнення культур представниками різних національностей. Формування в учнів етнічної свідомості, культури міжетнічних відносин може бути вирішена на основі накопичення знань про культуру, традиції та звичаї не тільки свого народу, а й інших етнічних груп. Це вимагає продуманого підходу до організації навчально-виховного процесу школярів.
Різнобарвність культур світу вражає. Кожна окрема нація – унікальна, з власною ментальністю. Кожен представник окремого народу – індивідуальність, унікальна особистість. Він ставить перед собою власні цілі, розвивається, як особистість, рухається у власному напрямку. Саме це і дозволяє народам різних країн виживати, боротися, вивищуватись за рахунок власної «родзинки». Італійці – найкращі виробники пасти, французи – вишукані дегустатори вина, німці – педантичні трудівники. Завдяки цим кліше ми розпізнаємо представників різних національностей, створюємо певні стереотипи. Проте важливо пам’ятати, що у світі все розвивається та змінюється тільки завдяки взаємодії. Як поєднання різних хімічних сполук викликає реакцію, так і співпраця між різними державами змінює їхнє світобачення.
Проблема полікультурності гостро виступає у кожній соціальній сфері нашого життя. Саме тому, починаючи з 2012 року Чортківська гімназія ім. Маркіяна Шашкевича залучена до психолого-педагогічного експерименту регіонального рівня на тему «Формування полікультурного середовища як основи формування особистості гімназиста, його саморозвитку та самореалізації». Тематика експериментальної роботи закладу була прийнята і високо оцінена управлінням освіти та обласним методичним кабінетом. Безпосереднє керівництво здійснює Тернопільський обласний комунальний інститут післядипломної педагогічної освіти .
Проблеми та питання, над якими працює педагогічний та учнівський колективи, – це насамперед обґрунтувати та експериментально перевірити вплив полікультурного середовища на якісні зміни в особистісних властивостях учня та забезпечення індивіду успішності в самореалізації, можливість широкої соціальної взаємодії в гетерогенному соціальному середовищі. А також розробити та реалізувати модель формування в учнів етнічної свідомості, культури міжетнічних відносин в умовах НВП на наскрізній основі. Завданням педагогічного колективу гімназії є підтвердити гіпотезу, що реалізація концепції та розвиток полікультурної освіти в закладі нового типу буде позитивно сприяти розвитку обдарованої молоді, сучасному гуманістичному вихованню школярів, їх саморозвитку та самореалізації на основі засвоєння позитивного досвіду народів та культур світу.
Висвітленню цієї проблеми був приурочений районний семінар заступників директорів освітніх закладів Чортківського району, який відбувся у середу, 26 грудня 2012 року . Виконана робота та планування діяльності закладу на 5 років – основні питання, що розглядалися на зібранні.
Учасники семінару працювали за таким планом:
1. Вітання учасників семінару. Огляд виставки учнівських проектів.
2. Дослідно-експериментальна робота навчального закладу як основа формування нової моделі освіти в Україні ( О. Данильчак, завідувач райметодкабінету).
3. Вступне діагностування учасників семінару щодо володіння інформацію про експеримента льну діяльність у сучасному навчальному закладі. (С. Рибачок, практичний психолог гімназії).
4. Формування полікультурного освітнього середовища як основи становлення особистості гімназиста, його саморозвитку та самореалізації. Експериментальна діяльність у Чортківській гімназії ім. М. Шашкевича (Н. Весновська, заступник директора). – Проектування позакласної виховної роботи з метою реалізації експериментальної діяльності у закладі (Н. Горяча, заступник директора).
– Міжнародні проекти як один із найважливіших напрямів формування полікультурного середовища (Н. Великоборець, заступник директора).
– У світ з Україною в серці. Організація Клубу інтернаціонально спілкування «КІС» у гімназії. (Ю. Кушнір, керівник гуртка).
5. Презентація польсько-українського проекту “Наші малі великі Батьківщини, що нас об’єднує?” (учні гімназії).
6. Подорожуємо Лондоном (фрагмент уроку англійської мови з використанням ІКТ)
Семінар пройшов доброзичливо та пізнавально , кожен із заступників мав можливість ознайомитися з інноваційними формами і методами роботи у закладі щодо впровадження експериментальної діяльності.
