Скільки себе пам’ятаю, довкола завжди були книжки: великі і маленькі, наукові і художні, товсті і тоненькі, з ілюстраціями і без. Читала я всюди: вдома, в школі, в потязі, на пасовиську, в бібліотеці. Хворіти любила, бо можна було ЧИТАТИ!!!
Мама з Татом вчителі, тому книжка це – святе. Дякую їм, що привили цю любов, що вміли “підкинути” потрібну книжку.
Особливо трепетні стосунки в мене з бібліотеками . Три бібліотеки, де я, напевно, перечитала у свій час відсотків 90 фондів. Три людини, котрі не боронили читати те, що, можливо, не дуже відповідало віку читачки. В Колиндянській школі – Наталя Омельянівна, в Колиндянській сільській бібліотеці – Ванда Володимирівна Дзингель, в Костільницькій сільській бібліотеці – хресна Михайлина Федорівна Макарук. Двох останніх вже немає поміж нас, але їхня любов до книг і повага до читача незалежно від віку – завжди зі мною.
Сьогодні день дарування книг. Чудовий день і чудова нагода поділитися улюбленою книжкою.
Разом зі своїми учнями прогулялися на перерві до їхньої улюбленої бібліотеки для дітей і подарували підбірочку книг.
ЧИТАЙТЕ! СПІЛКУВАННЯ З КНИЖКОЮ – ЦЕ СВЯТО!
